Після завершення Другої світової війни люди в Німеччині з великими зусиллями та численними обмеженнями розпочали відбудову своєї країни. Із початком років західнонімецького економічного дива стартувало й, здавалося б, нескінченне зростання бренду Handelsgold.
У ті часи ощадливість була дуже важливою: кожну пфеніг рахували двічі й усе ж намагалися відкласти, а заощадження на банківських книжках зростали — повільно, але стабільно.
Саме тут і проявила себе цінова політика Handelsgold. Відповідно до початкової ідеї — «якість для кожного за ціною для кожного» — сама назва продукту вже підказувала, скільки коштувала окрема сигара. Handelsgold №10 — 10 пфенігів. Handelsgold №15 — 15 пфенігів. Навіть легендарна 100K, королівський формат, коштувала лише 10 пфенігів.
Такий спосіб маркування продукту виявився настільки зрозумілим і успішним, що бренд-стратеги компанії Arnold André понад 20 років не бачили жодної причини щось у ньому змінювати.

Винахідник соціальної ринкової економіки та батько німецького економічного дива й сьогодні відомий майже так само, як і саме економічне диво. Дотримуючись духу того часу — «візьми сигару в рот, і ти вже хтось» — федерального міністра економіки Людвіга Ергарда практично ніколи не бачили без сигари.
У виборі сигар «товстун», як його нерідко називали, рідко йшов на компроміси. Та й за своєю посадою він чудово розумів важливість найкращого співвідношення ціни та якості — тому обирав Handelsgold. Це також свідчило про те, що він добре бачив, наскільки прогресивно компанія Arnold André діяла на ринку зі своїми продуктами.
Одна зі статей колись підсумувала історію успіху Handelsgold так: «Handelsgold поєднує в собі все, що повною мірою характеризує сучасне поняття бренду: прозорість ціни завдяки далекоглядному розрахунку, стабільність ціни та якості завдяки фіксованій ціні й раціональному виробництву великих уніфікованих серій, безперебійний збут через власну густу мережу фабричних складів і формування ринку завдяки цілеспрямованій брендовій рекламі».

У питаннях маркетингу дім André був організований надзвичайно професійно й зміг забезпечити бренду Handelsgold ефективну рекламну підтримку. У 1950-х роках ще домінували заходи зі стимулювання продажів. Варто лише згадати знаменитих продавчинь із переносними лотками на Avus — легендарній берлінській автомобільній гоночній трасі.
Поруч із ревом моторів і димом від шин тоді стояли захоплені глядачі з Handelsgold біля траси. У 1954 році і дорослі, і діти ще тіснилися перед шинками, бо саме там стояли перші телевізори. Тож, можливо, чимало очевидців бачили по телевізору й «Диво в Берні» — принаймні теоретично.
Насправді ж багато хто стояв перед шинком десь у десятому ряду на тротуарі. І лише за радісними вигуками можна було здогадатися, що в сусідній Швейцарії Німеччина вперше стала чемпіоном світу з футболу.

Найпізніше на початку 60-х «домашній кінотеатр» уже став частиною інтер’єру вітальні — так само, як і легендарний, майже незнищенний журнальний столик у стилі того часу. І щойно німці сідали перед телевізорами, на екранах з’являлися перші професійно зняті рекламні ролики Handelsgold зі слоганом «Увесь світ тютюну».
Крім того, сигари Handelsgold були присутні в рекламі на радіо, в ілюстрованих журналах, у кінотеатрах і щоденних газетах. А також — на вантажівках і доставчих автомобілях, які фактично ставали мобільними рекламними носіями.
Усі ці та інші активності навколо сигар Handelsgold сформували міцну довіру споживачів до «свого» бренду — довіру, вплив якої відчувається й до сьогодні.